Творча мить “Подаруй людям посмішку”

Понад 12 років 16 листопада світ святкує Міжнародний день толерантності. В цей день дарую вам посмішки наших читачів і запрошую до гарного толерантного ставлення з посмішкою весь день.
20170824_145140
Що таке толерантність?
У перекладі з латинської «tolerance» означає «терпіння».

Це слово в медицині позначає здатність організму переносити вплив тих чи інших чинників. У суспільстві толерантність означає терпимість до інших думок, поглядів, традицій.

Життя суспільства, як і життя окремої людини, ґрунтується на впливі ідей, поглядів, теорій. За часи історії людства їх промайнуло чимало. Вони оволодівали розумом людей на більший чи менший термін. Деякі з них закликали до барикад, призводили до війн, ставали підставою для створення «образу ворога» з іншого народу.

20170817_185102

Але з розвитком суспільства до людей прийшло розуміння, що Земля не є надто великою, вона – наш спільний дім, всі люди в якому – сусіди. А для того, щоб людство успішно розвивалося, треба знаходити спільну мову. У безмежному морі різноманітних культур, релігій, думок, ідей, що належать людям різних країн на планеті, на допомогу має прийти «рятувальне коло» толерантності. Ще у ХVIII ст. французький філософ-просвітитель Франсуа-Марі Вольтер сказав свою знамениту фразу: «Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за Ваше право висловити її я готовий віддати своє життя».

Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Також толерантність – це єдність у різноманітті, те, що переходу від війни до культури миру. Для громадян це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.

Сьогодні толерантність – яскравий показник ступеню демократичності кожної держави й одна з умов її розвитку. Політична толерантність є основою для плідних міжнародних відносин.

Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:

  • бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;
  • навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;
  • цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;
  • зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.

Понад 12 років 16 листопада світ святкує Міжнародний день толерантності. Цей День був проголошений Декларацією принципів толерантності, затвердженою  у 1995 році на 28 Генеральній конференції ЮНЕСКО. У статті 6 Декларації зазначено: «з метою мобілізації громадськості, звернення уваги на небезпеки, приховані у нетерпимості, зміцнення прихильності і активізації дій на підтримку поширення ідей толерантності і виховання у її дусі ми урочисто проголошуємо 16 листопада міжнародним днем, присвяченим толерантності, що відзначається щорічно». Цього дня за традицією у різних країнах світу проводяться акції, спрямовані проти екстремізму, різноманітних форм дискримінації та проявів нетерпимості.

Літературно-повчальна хвилина “Свій до свого по своє”

Це коротеньке нагадування хочу розпочати словами українського прислів’я: “Пізнай свій край, себе, свою мову, свій рід, свій народ, свою землю – і ти побачиш шлях у життя.”

Україна, 9 листопада, святкує День української писемності та мови. А також вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

«Свій до свого по своє!» — принцип, який зародився серед українців Австро-Угорщини в кінці XIX століття і діяв в Галичині в 1920-1930-х за часів польської окупації. Люди гуртувалися, щоб протидіяти експансії польського та єврейського капіталу і стимулювали розвиток вітчизняного виробництва, власного бізнесу.
Сьогодні, я теж використовую це напрочуд актуальне гасло, запрошуючи всіх до читання українською. Наша березівська бібліотека пропонує різні книги, на різні смаки і вподобання на українській, рідній, солов’їній мові. Книги українською чекають юних і дорослих читачів!

74224152_2987398927955257_8745213143107502080_n

74673270_426426684715197_4735304054903668736_n

 

 

75264971_779133245855024_1920896094179426304_n

Пізнавальна рубрика “Дізнавайся з бібліотекою. Яків Головацький…”

jakiv-golovackijДрузі-читачі, чомучки і знайки! Сьогодні бібліотека не може промовчати. Адже людина, з якою ви познайомитесь на сторінках нашого блогу, дууууже неординарна особистість, що залишила безцінний слід в історії нашого українського народу. Йому сьогодні 250 років. Народився Яків Головацький, священник УГКЦ, лінгвіст, етнограф, фольклорист, історик, поет, громадський діяч; один з учасників українського національного відродження – на Західній Україні, тобто де й ми з вами.

Я впевнена, що декому з вас прийдеться писати реферат про цю людину, і можливо тоді ви згадаєте що читали про Якова Головацького на бібліотечному блозі. Сьогодні розкажу про книжку де ви зможите черпати потрібну вам інформацію про цю велику людину.

Був слухачем філософського факультету Львівського університету (закінчив 1841). Один із засновників “Руської трійці”. Деякий час вчився у Пештському університеті (Будапешт). 1842 – висвячений на священика. 1842–1848 служив греко-католицьким парохом спочатку в с. Микитинці Івано-Франківської області, а згодом – у с. Хмелева Тернопільської області. 1848 – активний учасник з’їзду українських учених у Львові, на якому виступив із доповіддю “Розправи о язиці южноруськім і його нарічіях”. 1848–1867 – професор української мови й літератури у Львівському університеті, а 1863–1864 – ректор університету. В 1850-ті роки під впливом М. Погодіна і Д. Зубрицького перейшов на москвофільські позиції. 1867–1888 – голова Віленської археографічної комісії та бібліотекар. Літературну і наукову діяльність почав із середини 1830-х років. Разом з І. Вагилевичем та М. Шашкевичем видав альманах “Русалка Дністровая” (1837). Автор праць з історії, археології, етнографії та філології, перекладів з хорватської і сербської мов. Серед численних праць на літературні й етнографічні теми: “Три вступительные преподавания о русской словесности” (1849), “Очерк литологии” (1860), “О литературно-умственном движении русинов” (1863), “Карпатская Русь” (1875), а особливо збірник “Народные песни Галицкой и Угорской Руси” (т. 1–4, 1878), яка й сьогодні має наукову цінність. Велика наукова спадщина Головацького ще й досі повністю не зібрана й не досліджена.(Підготовано за матеріалом Енциклопедії історії України Інституту історії України НАНУ.)

Бібліотека пропонує вам познайомитись ближче з цим видатним вченим за допомогою книги, а саме “Ілюстрована історія України з додатками і доповненнями” Михайла Грушевського, яку ви можете позичити в зручний для вас час.

 

“Поетичними садами Дмитра Павличка”

“Свій біль переливаючи в сонети, дивився він з вікна тюрми на Львів. Де ж ти, свободо без фальшивих слів, де ж ви, пісні без мук, без падань злети?”

Любі читачі та друзі книг, сьогодні бібліотека хоче познайомити вас 75292990_513274325891006_543201302952280064_nз Дмитром Васильовичем Павличко. Коротко про біографію. Народився 28 вересня 1929 р. у с. Стопчатові Яблунівського району на Івано-Франківщині в багатодітній селянській родині. Спочатку навчався в польській школі с Яблунева, потім у Коломийській гімназії та радянській десятирічці. У 1948р. він вступив до Львівського університету, з 1953 р. навчався в аспірантурі, але невдовзі залишив наукову роботу.

У 1953 р. вийшла перша збірка Д. Павличка «Любов і ненависть». Наступного року поет заочно був прийнятий до Спілки письменників CPCР.  У 1955р. вийшла його збірка

download«Моя земля».

Джерело: https://ukrc

lassic.com.ua/katalog/p/pavlichko-dmitro/1299-dmitro-pavlichko-biografiya Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

Книжка, яку я тримаю в руках на фото, другий том “Вибраних творів” Дмитра Павличка. До цієї книжечки ввійшли такі розділи, як “Сонети”, “Вогнище”, “Таємниця твого обличчя”, “Твори для дітей”. Різносторонній та широкий світ людських почуттів знайшов своє вфідображення у цих віршах. Філософські роздуми та пристрасні освідчення, публіцистичні декларації та пейзажні картини, зображення героїв та портрети звичайних людей – все це вирізняється людською пристрастю.

Для прикладу пропоную вам вірш “Жеребець”, здається просто про коня. але ж ні… На мою думку, поет кричить про неволю окремого народу. Як влучно і скрито і актуально про український народ.

Друзі, хто він отой поет???  Ніхто краще не розкаже вам про письменника, як його твори. Тому вашій увазі вірш:

Коли мені не допоможуть вірші,
То вже не допоможуть лікарі.
У сни свої благословенні й віщі
Я відійду самотньо на зорі.

Тоді прийди, кохана, кроком тіні,
Та серця ти за тим собі не рви,
Що все життя віддав я Україні,
Тобі ж – пучок могильної трави.

Я знаю, мила, це несправедливо,
Та поділить інакше я не міг,
Бо й ця трава – так само вічне диво,
Як дивина найкращих днів моїх.

73515830_514683042704708_8406828775983022080_n

Маленька розгорнута книжечка на фото – збірка Дмитра Павличка “За грань тисячоліть”.

54f37d9ea8173

Ось як пише автор про цю свою книжечку: ” …найближча до життя моєї душі поезія. В дитинстві я найбільше любив дивитися на засипані снігами стопчатівські пагорби, я був заівзятим лещетарем, по-теперішньому лижником.

Восьмивірш (так Дмитро називає вірші вцій збірці) – форма поетичного вислову, в якій картина природи, виявляє свою принаду і схований за нею драматичний зміст. Я намагався в своїй пейзажній ліриці, що виступає найчастіше у формі октави, пізнати динаміку людськогожиття у зв’язку з начебто непорушною вічністю світу…

В цій книжцісповідається вражений тугою за молодістю і за чистотою почувань сивий лижник, що падав і піднімався, долаючи вершини і злітаючи начебто на крилах, на рівнини звичайного життя…”

74617636_505014233434271_8014039362335408128_n

Чимось зачепило мене. Надіюсь, що хоч трішечки зачепило і вашу цікавість до віршів цього письменника. Щиро дякую всім, хто відвідав блог Березівської бібліотеки-філіалу, за увагу. Чекаю на ваші пропозиції та зауваження! Бібліотека завжди чекає всіх охочих поринути в світ “поетичних садів” Дмитра Павличка !!!

 

 

З Днем народження, Олександр Петрович !!!

Щиро вітаю з ювілеєм! Нехай життя відкриває нові можливості, а Бог дає здоров’я та запал рухатись вперед. Любові, сімейного затишку та Божого благословення!

З чудовим світлим святом, з днем народження!
Нехай все заплановане здійсниться,
Все, що оточує, дарує тільки радість,
Прозору й чисту, як вода в криниці.

Хай кожен день нові приносить враження,
Яскраві, неповторні й незбутні.
Хай дім наповнюють любов, тепло і щастя
І сміх веселий і в свята, і в будні!

 

 

 

Рубрика “Дізнавайся з бібліотекою. Іван Котляревський”

69874721_2188583031441358_8482792071546011648_n

Всі ми, неодноразово дивились п’єсу “Наталка-Полтавка”, а діти мультфільм “Енеїда” та багато з нас добре знайомі з відомою п’єсою “Москаль -чарівник”.

70867483_394792561185387_5764491550327308288_n

Сьогодні мова піде про класика української літератури Івана Петровича Котляревського, адже 9 вересня минає 250 років з дня народження. З цієї нагоди бібліотека запрошує всіх охочих пригадати, а декого познайомитись з творами цього чудового письменника.

Народився Іван Петрович 9 вересня 1769 року в Полтаві, в родині дрібного чиновника. Згодом Котляревським було «пожалувано» дворянське звання.

70728255_375140883363265_6336173193736224768_n

Івана Котляревського називають батьком нової української літератури. Письменник зробив найвагоміший внесок у становлення сучасної української літературної мови. В умовах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемної мови, поема «Енеїда», п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мовлення народу, започаткували новий етап формування літературної мови. Творчість Котляревського високо цінував Тарас Шевченко. Поет в 1838 році написав вірш «На вічну пам’ять Котляревському», в якому підносив Котляревського, як національного співця та прославляв як творця безсмертної «Енеїди».

70397030_704483273295969_7299632601310953472_nУже 220 років українці щиро сміються над пригодами Енея, троянця в козацьких шароварах і жупані, “парубка моторного”, що змушений був покинути сплюндрований ворогами рідний край і шукати нової вітчизни. А в підтексті поеми зашифровано цілий пласт нашої історії.

Вкладене у твір “щось іще” – річ дуже серйозна й непроминальна. Насправді, йшлося про пошук і відродження втраченої батьківщи70654951_502541053932440_7555960913870716928_nни.

Поштовхом для написання «Наталки Полтавки» для Котляревського стало життя українського суспільства, лірично-побутові, обрядові, купальські пісні такі як балади «Ой оддала мене мати за нелюба заміж», «Брала дівка льон», «Розлилися води на чотири броди», «Чорна хмаронька наступає», «Лимерівна» тощо. Також натхненням до написання п’єси для Котляревського стала невдала п’єса «Козак-стихотворец» Олександра Шаховського, у якій було неправдиво зображено тогочасне українське сільське життя. Шаховський був погано ознайомлений з реальним побутом українців, тому допустився багатьох помилок, тому полтавчани були надзвичайно розчаровані у його виставі. Котляревський вирішив виправити цю прикрість, написавши правдиву п’єсу про українських селян «Наталка Полтавка». 70584507_400795210634599_4900169535656558592_n

Котляревський вперше в новій українській літературі вводить образ жінки-страдниці — мати Наталки, Терпилиха, що своєрідно відображається у її імені. За жанром «Наталка Полтавка» — соціально-побутова драма, глибоко національна характерами й естетичною формою.

download

Рисами реалізму й народності позначений і другий драматичний твір Котляревського – одноактна п’єса «Москаль-чарівник». За жанровими ознаками ця п’єса наближається до водевіля. Але, як відомо, сам письменник назвав її оперою. І це не випадково. «Москаль-чарівник», як і «Наталка Полтавка», своїми драматургічними прийомами, типологічністю ідейно-тематичних тенденцій близько стоїть до комічних опер кінця XVIII – початку XIX ст. Крім того, своєю п’єсою Котляревський переслідував не лише розважальні, а й моралістичні, виховні цілі.  “Михайло їде по своїх справах, а дружина Тетяна залишається вдома. Одного разу в гості зайшов писарчук Фінтик, великий любитель чужих дружин. Його запевнення, що він «найгарячіший вогонь любові», викликає у Тетяни посмішку. Але веселе кокетство почалося, тим більше, що молодій жінці підіграє її постоялець солдат Лихий. Раптово повертається чоловік…”

Друзі-читачі дозвольте собі насолоду в книзі! Смакуйте українським, знайомте та заохочуйте своїх дітей. Пам’ятаймо слова великого українського пророка: “…і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь…”

 

 

 

 

 

Святковий концерт до дня села: “Село на нашій Україні, неначе писанка село.” Березівці – 586.

Уже 9 років поспіль Березівка відзначає свій день народження. Свято було засноване рішенням депутатів сільської ради в 2011 році, одночасно із затвердженням герба, прапора і гімну Села. Практично Березівка тоді стала першим селом на Україні, яка мала свою власну повну символіку.

64269030_663013214162253_6128145344652902400_o

Слідуючи традиціям, цьогоріч свято знову розпочалося на Зелену неділю (Трійцю). Було воно досить велелюдним. Зранку – святкова Літургія, яку відправив місцевий парох о. Богдан Рудницький. Потім футбол. Наші хлопці з ФК «Фортуна» додали вогню до свята – навіть в нестерпну спеку (+34 в тіні) перемогли команду ФК Сільця з рахунком 5:0 і вийшли на 3 місце в турнірній таблиці.
Урочистості розпочалися о 7 вечора (якраз почала спадати спека). Всі святкові дійства відбувалися на території сільської школи. До речі, як і того року, цілий день на шкільному стадіоні працювали атракціони з м. Львова, які постійно вабили до себе дітвору.


На свято, до нас завітали вельмишановні гості: мер міста Івано-Франківська Руслан Марцінків, депутати Івано-Франківської обласної ради Василь Гладун («Батьківщина»), Андрій Іваськів («Батьківщина»), Василь Попович («Свобода»), голова Тисменицької районної ради Тетяна Градюк, керуючий справами Тисменицької райдержадміністрації Ярослав Татарин. Святкове дійство благословив парох села Березівки Богдан Рудницький.

64629171_663009437495964_1379832697098076160_o

Ведучими на урочистостях і концерті були Наталія Курпель і Олександр Яшан.

64421072_663010090829232_2253882868528840704_o

Василь Гладун, як депутат обласної ради від нашого округу подарував місцевій футбольній команді м’ячі, а артистам, що організували це свято, величезного смачного запеченого індика (наші щирі слова вдячності Пані дружині).

64462485_663009547495953_1604257726295179264_o

Депутат обласної ради Андрій Іваськів – бензинову мотокосарку (аби голова постійно свою не брав), а мер Івано-Франківська Руслан Марцінків – комп’ютер для школи…
Спільно з Днем народження села свої дні народження святкували і четверо наших односельчан. Усім їм від сільського голови були вручені солодкі подарунки.
Уже 5 років поспіль наша громада вшановує своїх воїнів, які одягнувши військові однострої, пішли назустріч війні. За цей час село дало фронту 30 бійців. В цьому році громада відзначила свого тридцятого, наймолодшого атошника – солдата Національної гвардії Андрія Вару. Від імені громади йому була вручена медаль «Непереможні».
А далі… Далі було свято.

64232752_663013340828907_5415470030974353408_o64238303_663013424162232_5586230337161134080_o

У виконанні солістів Петра Герасиміва (фіналіста «Ікс-Фактору») та Олександра Яшана прозвучав гімн села Березівки.

64674075_663008214162753_7518387418978844672_o

Глядачів радували і фольклорний колектив з Чорнолізців «Острівчанка»,

64535155_663010214162553_3681735035162984448_o

тріо бандуристів з інституту культури,

64787740_663009074162667_3946512063790055424_o

переможець неодноразових Всеукраїнських конкурсів наш дитячий танцювальний колектив «Казка» (художній керівник Нестерук Надія Петрівна),

березівські пластуни і наші місцеві артисти: колективи «Червона Калина» та «Берізка» (художній керівник Володимир Сидорак), солісти Петро Герасимів, Олександр та Лілія Яшани.

Особливим колоритом, яку із захопленням сприйняли глядачі стала гумористична сцена «Інтернет прийшов у село» у виконанні Вари Оксани, Кушнірчук Галини, Марії Вацеби, Вікторії Бойчук та Дробишевської Христини.

64249434_663014990828742_7017684727226171392_o потім… гуляння аж до рання. Завдяки місцевим підприємцям Олександру Біленку, Федороньку Миколі, Плазинському Василю, Жураківському Любомиру, Козаку Миколі та ТзОВ «Зірка Карпат», для молоді – жива музика. Молодь до ранку танцювала на дискотеці завдяки гурту «Смерека».

64788510_663011004162474_952697744244342784_o64781647_663010384162536_1755473354304782336_o64778875_663011220829119_3754770494469963776_o64396807_663015997495308_6503813141757952_o64400863_663016140828627_685786151230898176_o64404849_663010734162501_8219186306270363648_o64383051_663010540829187_4911181831803502592_o

Свято вдалося. Ну що ж: «З днем народження односельчани! З днем народження рідне село!»