Апостол трудових мігрантів!!!

“Робіть життя інших людей радісним!” під таким гаслом трудився і навчав учень Христа, вчитель багатьох зневірених та загублених дітей Божих – світлої пам’яті о.Василь Поточняк.

20170830_114053

30 серпня, як звичайно ми бібліотекарі зібралися в ЦРБ на нараду. Була презентація книги “З дороги зцілення”, родзинкою цього разу була незвичайна презентація: ми говорили та слухали про життя людини, якої вже нема серед нас, але яка лишила по собі безцінний дар, дар мудрості пізнання життя.

Презентувати книгу  «З дороги зцілення» (на світлу пам’ять о. Василя Поточняка) до нас завітала письменниця з с. Клубівці – п. Оксана Пронюк та п. Ольга Шкляр –  представниця спільноти колишніх заробітчан «Пієта», яким Господь дав ласку бути особисто знайомими і співпрацювати з отцем Василем Поточняком.20170830_114104.jpg

В особі о. Василя маємо гарний приклад молитви і довіри Богові “аж до сліз і перемоги у випробуваннях”, в кожній життєвій ситуації радісній чи прикрій. Починаючи з 2001 року о. Василь опікувався українцями Італії, а згодом, після створення Пасторально-міграційного відділу – українцями емігрантами в європейських країнах, де не було структур УГКЦ.  У 2006 році отець Василь Поточняк став організатором десятиденної пішої прощі мігрантів та їх родин “Самбір-Зарваниця”. З 2008 року організатором та натхненником щомісячних зустрічей мігрантів, нічних прощ та молитовних чувань мігрантів та їх рідних у різних містах України: Львів (нічна проща Львів-Страдч), Дрогобич (нічна проща Львів-Грушів), Стрий (нічна проща Стрий-Кохавино), Самбір (десятиденна проща “Самбір-Зарваниця”, нічна проща Самбір-Лаврів),  Івано-Франківськ (нічна проща Івано-Франківськ- Погоня, Івано-Франківськ-Крилос, Івано-Франківськ-Духова Криниця), Гошів (нічні чування на Ясній Горі), Болехів (зустріч мігрантів), Тернопіль (конференція мігрантів), Киів (зустріч Нового року, конференція мігрантів, нічні чування), організатором Великопосних і Передріздвяних реколекцій для прочан (Гошів, Стрілки, Дрогобич), ідейним натхненником спорудження пам’ятника трудовим мігрантам (заробітчанам) у Зарваниці, фестивалю мігрантської творчості у Зарваниці та багатьох духовних та культурно-патріотичних починів.

З серпня 2012 року тривала  боротьба отця Василя проти страшної недуги – раку легень, в якій він мужньо стояв у вірі, у великому дусі та терпінні. Та попри все – отець безперервно продовжував підготовку та організацію прощі мігрантів із Самбора до Зарваниці. «…Де Бог кличе, там я є щасливий» – твердив отець Василь Поточняк.

Говорити багато про нього – це нічого не говорити, бо він сам за себе все сказав. Не нарікав, дякував, любив, прощав…. Не сумуймо. Він з Богом. А тільки принесімо Богові подяку, як того вчив і він. Адже, любити можна не тільки тих, хто живий, а й тих, кого Бог назавжди оселив у своєму серці. У нашій пам’яті, у молитвах, у думках отець Василь Поточняк – приклад українського священика. Він – духівник, лідер, патріот, він – той, що відважно йде і веде за собою. Таким був, таким і буде… Бог обирає кращих… Вічная пам’ять!20170830_105348.jpg

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s