Любі читачі! В день скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні бібліотека пропонує наступні книги:
Відкривайте для себе сторінки історії в цікавих творах, де війна переплітається непередбаченим сюжетом смерті та кохання…
Якщо це й детектив, то дійсно досить сумний. Чи можна ексгумувати вбитий талант? Хто винен у його загибелі? Автор скрупульозно досліджує, як і за яких обставин це сталося, як трапилося, хто причетний до злочину, у якого, на жаль, глибокі корені. Роман у гостросюжетній, полемічній формі підіймає ряд гострих соціальних та морально-етичних проблем, які хвилюють наше суспільство в епоху гласності, коли плескає потік різноманітної інформації.
Як би читачеві не здавалося, що такого «в дійсності бути не може — просто тому, що не може бути: це все вигадка хворої фантазії шизофреника», а воно було. Було!!! Реальні люди, реальні долі, реальні обставини. Холокост і його продовження. Трагедія народів. Оскаженілі небеса. Знавіснілі люди. Невір’я, що спустошує душу. Ця книга про живучість людського роду, про радість буття, про велику, палку та жертовну любов, про безцінність людського життя. А точніше, про п’ять поколінь двох конкретних родин із карпатського села Сняткове, що під Мукачевим. У цих родинах під час холокосту загинуло 38 тільки найближчих родичів. Звідки стільки і так багато? Корінь, від якого все пішло, Шимшон Ровт — богатир, який дожив до ста років (помер у 1930 році), пережив трьох дружин. Вони народили йому дев’ятнадцятеро дітей. А скільки онуків! Молодший син Герман Ровт породив шістьох дітей. От від нього і пішла гілка генеалогічного древа, про яку оповідається в романі-факті «Шукай добро у серці своєму». Трагедія XX сторіччя розкидала Ровтів і Вайсів, що вижили у цьому пеклі, білим світом: Росія, Україна, Угорщина, Німеччина, Австрія, Чехословаччина, Ізраїль, Америка… Життя було до них дуже жорстоке. А вони вижили! Кохали, народжували дітей. їх зраджували друзі і родичі, власні уряди. Взагалі ця книга — про нас усіх, про те, як ми живемо і будемо жити, незважаючи на те пекло, що створюємо собі самі.
Перед читачем сорок п’ята книжка автора—видатного майстра гостро-сюжетних творів. Долі його героїв часто трагічні через об’єктивні причини, бо вони живуть і діють у надто складних обставинах. У центрі роману — постать справжнього народного богатиря — Тимофія Ковбасюка — людини світлої і надійної, закоханої у життя, якрм би тяжким воно не здавалося. Розрахована на широке коло читачів.
«Визначальна риса творчості Юрія Мушкетика – досліджувати життя в усій його соціально-конфліктній складності й невичерпності вираження через характери героїв та обставини буття, в душевному, морально-психологічному пережитті цих обставин» . До першого тому ввійшли історичні повісті «Смерть Сократа», «Суд над Сенекою», «Жовтий цвіт кульбаби» та роман «Гайдамаки». До другого тому ввійшли романи «Жорстоке милосердя», «Віхола», присвячені подіям Великої Вітчизняної війни. Третій том містить романи «Позиція» і «Біла тінь». Четвертий том охоплює повісті «Біль», «Обвал» – про совість людську, повість-притча «Старий у задумі», повість «Сльоза Офелії» – з життя сучасних художників. І останній, п’ятий том, містить роман «Вернися в дім свій». У ньому автор досліджує вічні проблеми добра і справедливості, обов’язку перед собою і перед суспільством.
Особисто читала “Жорстоке милосердя” Юрія Мушкетика, де кохання двох людей, з одного боку рятує його від смерті, дає сили тікати, повернутися живим до коханої. Та з іншого, штовхає її в шлюб з іншим, щоб вижити в ті непрості роки… Яке воно, кохання в роки війни??? Яке воно… життя, коли довкола смерть???
Бібліотека-філіал с. Березівка 