Хвилина-реквієм “Ціна хлібної скоринки…”

23 листопада в приміщенні сільської бібліотеки відбулася  історична хвилина-реквієм “Ціна хлібної скоринки” де було представлено підбірку книг на виставці “І свічка плакала в зажурі”. Також згадали тих, хто став жертвою політичних репресій, адже листопад багатий на такі сумні  історичні події

В честь пам’яті жертв Голодомору і політичних репресій в Україні, протягом другої половини листопада,  бібліотека пропонує своєму читачу книги, щоб ми згадали, як винищували наш український народ протягом багатьох років.

Маленький бібліотечний флеш-моб, де діти закривши обличчя руками, хочуть висловити весь жах наслідків голоду 85-річної давності.

В суботу 24 листопада, як і попередні роки отець Богдан Рудницький, наш парох закликав березівчан о 16.00 год. вийти на центральну дорогу та запалити обабіч свічку пам’яті. Тим самим заявити свою маленьку жертву та  показати, що ми пам’ятаєм, молимся…

Виставка-імпровізація “ЗУНР – провісниця держави Україна”

Оскільки цього року виповнюється 100 років з дня проголошення ЗУНР бібліотека пропонує читачу “хвилинку-розминку”, де завдяки коротким, але основним тезам пригадує про подію 100-річної давнини. Також пропонує книги у п’ятитомному зібранні під назвою “Західно-українська республіка 1918-1923”.

Фільм-знайомство “Подививсь фільм – прочитай книгу”

Друзі бібліотека продовжує знайомити вас з письменниками та їх творчістю, завдяки кіно. Цього разу мова піде про чудову письменницю та неповторну жінку Сельму Лагерлеф та її твір “Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми”, а також завтра 21.11.18р.о 14.00 год. всі бажаючі зможуть в бібліотеці подивитись фільм на цю книгу “Зачарований хлопчик”. Адже 20 листопада рівно 160 років з дня народження цієї чудової письменниці. Запрошую всіх бажаючих!!!

Народилася 20 листопада 1858 року в маєтку Морбака, у провінції Вермланд, що на півдні Швеції, в родині відставного армійського офіцера. Дівчинка вчилася вдома, і росла під доглядом бабусі, що і прищепила Сельмі любов до народних казок і легенд. Завдяки цьому твори Сельми Лагерлеф сягають корінням у шведські легенди й саги.

Закінчивши у 1882 році Стокгольмську Вищу вчительську семінарію, Лагерлеф стала вчителькою. Вона працювала в школі для дівчаток у Ландскруні, тоді й почала писати перший роман — «Сагу про Єсту Берлінга». Його початкові розділи Лагерлеф надіслала на літературний конкурс, спонсором якого був журнал «Idun».

Сельма не тільки одержала премію, вона також уклала договір на публікацію всієї книги. З допомогою подруги, баронеси Софі Адлерспарре, 1891 року Лагерлеф опублікувала цей дебютний твір. Наступним твором стала збірка оповідань «Невидимі зв’язки», що побачила світ у 1894 році. Цього ж року письменниця зустрілась із Софі Елькан і подружилася з нею на все життя.

Пам’ятник Сельмі Лагерлеф у Сунні.

Одержавши стипендію від короля Оскара й фінансову підтримку від Шведської академії, Сельма Лагерлеф цілком присвятила себе письменству. Після подорожі з Елькан Італією, зокрема Сицилією, письменниця надрукувала «Чудеса Антихриста» — роман про Сицилію.

Подорож у Єгипті та Палестині (1899—1900) надихнула Сельму Лагерлеф на дилогію «Єрусалим» (1901—1902), яка принесла авторці славу видатної романістки. 1904 року Лагерлеф викупила будинок свого дитинства в Морбаці, що в 1880-х роках, після смерті її батька, був проданий за борги.

Найпопулярніша дитяча книга Лагерлеф, «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми», з’явилася 1906 року. У 1920-х роках Лагерлеф звернулась у своїй творчості до жіночої теми, вона пише оповідання, історичну трилогію — «Перстень Левеншельдів», «Шарлотта Левеншельд», «Анна Сверд», — і біографію фінського шведськомовного письменника Захаріаса Топеліуса.

Кількатомна автобіографія письменниці мала в 1930-х роках велику популярність. У роки, що передували Другій світовій війні, Сельма Лагерлеф допомагала німецьким художникам і письменникам рятуватися від переслідувань, що їх провадили нацисти.

Коли Фінляндія боролася в «Зимовій війні» із СРСР, Лагерлеф внесла до фонду допомоги Фінляндії свою золоту медаль нобелівського лауреата. 16 березня 1940 року Сельма Лагерлеф померла у своєму будинку в Морбаці. Багатьох героїв Сельми Лагерлеф перенесено на кіноекран, за казкою «Чудесна подорож Нільса Гольгерсона з дикими гусьми» у різних країнах знято не один мультфільм.

Бібліо-заклик “Читай українською”

На початку листопада бібліотека впроваджує книжкові виставки та коротенькі бібліотечні бесіди під гаслом “Читай українською”. Адже День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада.

Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Чернецтво Нестор прийняв у 17-річному віці, пізніше висвячений в сан диякона. Він був книжником з широким історичним світоглядом і великим літературним хистом. Автор двох відомих творів – «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського», складених у кінці ХІ ст. або на початку ХІІ ст.

Всесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Никона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. Так на початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ».

Колись цього дня віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».

Традиційно, в День української писемності та мови покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, проводять регіональні тематичні конкурси тощо. А Березівська бібліотека пропонує своїм читачам та заохочує їх до читання українською.

Серед запропонованих книг є  багато написаних нашими краєзнавчими письменниками, простіше кажучи земляками. Це Оксана Пронюк, Оксана Кузів, Володимир Шовкошитний, Ольга Слоньовська, Ярослав Ткачівський, Марія Ткачівська.

Бібліотека запрошує та закликає шанувати рідне слово, рідну мову, рідну Україну та збагачуватись мудрістю по-українськи.