Рубрика “Альберт Енштейн. Дізнаємось разом з книгою”

14 березня світ відзначає 140 років з дня народження американського та німецького фізика Альберта Енштейна. Тому бібліотека запрошує та пропонує своїм читачам і всім бажаючим “чомучкам” познайомитись через книгу з відомими людьми а сьогодні – з Альбертом ЕНШТЕЙНОМ.

Альберт Ейнштейн – унікальний учений 20 століття, який вивів на новий рівень і перевернув все знання про Всесвіт. Чому один з найрозумніших людей на землі не закінчив школу? За що його любили діти? Що Ейнштейн найбільше цінував у житті?

Розповідь про великого фізика вчить, що бути не таким як усі – це унікальна відмінність, яка може допомогти відкрити в собі здібності до улюбленої справи, але ж, якщо любиш, те чим займаєшся, значить, дійсно щасливий.

Навіть якщо фізика завжди вам здавалася надто складною, в цій книзі ви дізнаєтеся її з іншого, цікавого боку. Всіма відкриттями Ейнштейна ми користуємося сьогодні, його праця дала поштовх іншим вченим створити на основі його теорій телевізор, комп’ютер, фотоапарат. Всім цим і ще багатьом іншим ми можемо користуватися, тому що колись Ейнштейн відстояв право бути не таким як усі. Ейнштейн, якому важко давалися багато предметів, який був небагатослівний, в результаті почали запрошувати в усі університети світу, щоб почути промову знаменитого фізика.

Книга буде цікава як дітям, так і дорослим, глави можна читати по черзі, а в кінці кожної обговорювати прочитане. Збірки питань-вправ після глави, допоможуть запам’ятати найголовніше і цікаве.

Тому книга про Ейнштейна – це більше ніж біографія вченого, розповідь про життя і роботі Ейнштейна розширить кругозір, легко і доступно розповість про науку, навчить слідувати своїй ідеї і не боятися руйнувати стереотипи.

 

 

Літературні читання “Чимало літ перевернулось, води чимало утекло…”

В час, коли на деревах з’являються перші бруньки на українській землі святкують 205 день народження великого Кобзаря. І хочеться розпочати зі слів нашого поета:

Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
В різних містах люди несуть квіти до пам’ятників Тарасові Шевченкові. У п’ятницю, 15 березня, у Березівській школі, з нагоди 205 річниці з дня народження Кобзаря, пройшли літературні читання.

Тарас Шевченко прожив 47 років: з них пробув 24 роки в кріпацтві, 10 – на засланні, а решту – під наглядом жандармів. Загалом на Батьківщині він був нечастим гостем… Але де б він не перебував – він завжди залишався сином своєї землі, пам’ятав її і сумував за нею, як за матір’ю. Саме тому Україна стала у творчості Шевченка головним образом, овіяним любов’ю і тугою. 

Бібліотека пропонує твори Тараса Григоровича Шевченка у різних виданнях “Кобзаря”.

Учітеся, брати мої!
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь, − 
Свого не цурайтесь:

Послання “І мертвим і живим…” є одним із найвизначніших творів Шевченка. Його можна сприймати як мудрий заповіт великої людини. У посланні Великий пророк віщує жахливі братовбивчі війни, коли народ не схоче більше терпіти лицемірство, а також картає українців за байдужість до власної історії, за порожні розмови та діяльність “псевдопатріотів”.

І смеркає, і світає,
День божий минає,
І знову люд потомлений,
І все спочиває.
Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає –
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І Господа зневажають,
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають,
А що вродить? побачите,
Які будуть жни́ва!
Схаменіться, недолюди,
Діти юродиві!
Подивіться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся,
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тілько
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого. Волі! волі!
Братерства братнього! Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слов велику силу,
Та й більш нічого. Кричите,
Що Бог создав вас не на те,
Щоб ви неправді поклонились!..
І хилитесь, як і хилились!
І знову шкуру дерете
З братів незрящих, гречкосіїв,
І сонця-правди дозрівать
В німецькі землі, не чужії,
Претеся знову!.. Якби взять
І всю мізерію з собою,
Дідами крадене добро,
Тойді оставсь би сиротою
З святими горами Дніпро!
(фрагмент)