Посвячення дзвонів с.Березівка”Від нині церква Різдва Пресвятої Богородиці має свій голос”
Зійшла зоря, вставайте ,люди, Бог посилає свято нам, церковний дзвін зі сну нас будить і кличе нас у божий храм!!!
5 листопада у березівській святині відбувалося посвячення нових дзвонів Владикою Володимиром Війтишином, серед запрошених гостей 4 священники та один, що отримав в цей день свячення до стану “священника”.
Історія церковних дзвонів церкви Різдва Пресвятої Богородиці бере свій початок дуже давно. 26 вересня 2017 р. село, так би мовити, повернуло собі власну святиню, якої за трагічних та загадкових обставин позбулося у далекому 1941 році.
Як розповідали старожили села, німці, прийшовши з окупацією на територію Західної України, одразу ж взялися за пошуки матеріалу для відливання патронів і снарядів для свого війська. Наші односельчани вирішили сховати дзвони і знявши їх, скотили в озеро, що поблизу церкви. В повоєнні роки один з дзвонів дістали, але він виявився тріснутим від удару і тому вже не видавав того мелодійного звуку на всі навколишні села як колись, тобто звучав глухо (казали, що його нібито навмисно поміняли реставратори і зараз він висить в Радчі, але ці дані є непідтвердженими). Зараз він висить на старій дзвіниці. Була спроба знайти другий дзвін в 2011 році (рівно через 70 років після тих подій). Для цього навіть викликали великий екскаватор з ковшем, однак розкопки в тій частині озера ні до чого не привели. Пошуки були даремні. І уже за ініціативи місцевого пароха о.Богдана Рудницького, березівчани почали збирати кошти на виливання нових дзвонів. До цієї акції долучилися майже всі жителі села. Люди несли гроші хто скільки міг, і по 1000 гривень і по 200 гривень, відкладали з пенсії, віддавали з заробітків. Своїм рішенням Тисменицька районна рада виділила з районного бюджету 10 тис. гривень, а депутати Березівської сільської ради – 15 тис. гривень. Байдужим не залишився ніхто. І вже за півроку необхідна сума була вже зібрана. Виливання дзвонів проводили в Польщі 08 вересня (тамтешні майстри запросили за роботу 330 тис. гривень). За повчанням пароха в цей день в селі усі віруючі молилися аби дзвони вийшли «голосисті» і дзвінкі. А вже за дві неділі дзвони приїхали з Польщі до села. Мабуть згодом кожний з них отримає свою назву (найменший з них уже присвячений архистратигу Михаїлу, (мабуть саме на це свято буде проводитися їх освячення). До слова: до їх освячення кожний бажаючий матиме змогу самостійно відчути їх звучання і силу.
Церковні дзвони мають широке призначення. Звук дзвонів кличе на богослужіння. Крім того, дзвонами скликався народ на віче (народне зібрання). Дзвоном вказували шлях тим подорожнім, хто заблукав у негоду. Дзвоном сповіщалось про якусь небезпеку чи нещастя, наприклад, про пожежу. У трагічні для країни дні закликали дзвоном народ на захист рідної землі. Дзвоном повідомлялося народу про перемогу і віталося переможне повернення полків з поля битви (війни) тощо. Так удари у дзвони у багатьох випадках пов’язувалися з важливими подіями у житті нашого народу. Тож хай їх «життя» буде довгим, а «голос» дзвінким, і звучатиме він більше з радісних подій.
5 листопада 2017 року вже в новій церкві Різдва Пресвятої Богородиці під керівництвом пароха о.Богдана Рудницького проходило посвячення нових дзвонів.
Благословив дзвони під назвою ” Святий Архістратиг Михаїл”, “Святий Йосиф обручник” та “Святі і праведні Йоаким і Анна” Владика Володимир Війтишин. Урочисто зустрічали владику хлібом та сіллю, а також віршованими вітаннями пластуни паріфіяни та гості храму Різдва Пресвятої Богородиці. Додало духовної насолоди звучання хору “Воскресіння” під супроводом керівника Володимира Рудницького.
Серед гостей парафії отець-декан Олег Качмарський парох греко-католицької церкви Святого Миколая села Черніїв, о. Роман Дармограй церкви Св. Параскеви села Братківці, о.Анлрій Чорненко віце-ректор Івано-Франківської духовної семінарії та її духівник о.Ярослав Темішак.
Свята літургія розпочалась 0 11.00, де можна було спостерігати, як переодягається Владика Володимир та благословляє всіх розпочати Службу Божу. Владиці допомагають чотири диякони, вправно виконуючи свої функції.
Один з дияконів, що служить Владиці Володимиру розпочинає Св. Літургію.
Проповідь Слова Божого з вуст Владики Володимира
Ще одне цікаве дійство влилося у святкування і зробило його ще більш неповторним та незабутнім, і цікавим. Не кожного дня є можливість побачити на власні очі Таїнство Священства, народження нового священника. Таким у нашому храмі, в цей особливий день був новопосвячений о.Іван Ребега.
“Вірую” лунало по особливому у присутності Владики Володимира.
Всі виходять з храму на подвір’я для освячення дзвонів.
Відбувається відправа посвячення церковних дзвонів, в процесі якої священник молиться словами: “… тож і нині наповни Своїм Небесним Благословенням дзвона цього, щоб, голос дзвеніння його почувши, противні повітряні сили повідступали далеко від осель вірних Твоїх, і погасли всі їхні розпалені вогненні стріли на нас, і ні, об громи блискавок, напад граду, і ввесь шкідливий стан повітря, прогонені й задержувані всесильною й міцною Правицею Твоєю, були вгамовані, затихли й відступили.”
На завершення дзвони і всіх присутніх окроплювали освяченою водою. При цьому дзвони окроплювали тричі зверху та всередині, промовляючи спеціальну молитву. Протягом освячення читець читає 69 псалом.
І на завершення Владика бажає всім вірним многая літ і дає знак дзвонити: мурашки по шкірі від перших звуків, що триголоссям наповнюють повітря церковного подвір’я. Всі бажаючі могли дзвонити в дзвони, сповіщаючи: “Від нині наша церква має свій голос”.
Моєму рідному селу – 585 років.
“Село моє, для мене ти єдине, Я збережу тебе і захищу, Бо ти моя маленька батьківщина, Мої діди і прадіди отут.”
Моє рідне село… Це не просто село, а співуча й незабутня колиска, найкращий, найрідніший, наймиліший куточок землі, який на кожному кроці промовляє до тебе голосом поколінь. Тут кожна грудочка землі скроплена сльозою, потом і кров’ю наших предків. Рідне село – це велика родина, яка разом відзначає свята, долає різні незгоди. І кожний має перед цією родиною обов’язок , бути гідним її та примножувати її славу і процвітання.
27 травня 2018 року мешканці села Березівка Тисменицького району святкували по-особливому: на велике релігійне свято- Зіслання Святого Духа _- урочисто відзначили 585 річницю з часу першої писемної згадки про Березівку, відкрили та освятили нові приміщення.
В цей день до нас завітали поважні гості – народний депутат України Михайло Довбенко, помічник депутата ВРУ Наталія Романенко, голова Тисменицької районної ради Тетяна Градюк, Заступник голови Тисменицької районної державної адміністрації Степан Мандибур та депутат районної ради Василь Римик.
ГІМН СЕЛА БЕРЕЗІВКА
Де луги зелені й Бистриця ріка,
Срібною водою швидко протіка
Там в садах і квітах розквіта село
Скільки щастя й втіхи ти нам принесло.
ПРИСПІВ:
Живи в любові й радості
Домівонько моя
Село Хоми і Якова
Березівко моя.
Хай в здоров’ї і добрі
Квітне кожна сім’я
Село Хоми і Якова
Березівко моя.
Як на тебе гляну – чудо із чудес,
Хочеться злетіти до самих небес
Роботящі руки творять дива в нас
Розквітай село моє нині й повсякчас
ПРИСПІВ:
Живи в любові й радості
Домівонько моя
Село Хоми і Якова
Березівко моя.
Хай в здоров’ї і добрі
Квітне кожна сім»я
Село Хоми і Якова
Березівко моя.
І лунай піснями, наповняйсь людьми
Радуй нас батьками, молоддю й дітьми
Розвивайсь і квітни, багатій завжди
Спішимо до тебе ,ти нас тільки жди.
ПРИСПІВ:
Живи в любові й радості
Домівонько моя
Село Хоми і Якова
Березівко моя.
Хай в здоров’ї і добрі
Квітне кожна сім’я
Село Хоми і Якова
Богом благословенна земля!
Святкування “Дня села” розпочалось святковою Святою літургією, а о 17.00 год., посвячення приміщення культурно-соціального центру села. В новому приміщенні розмістяться усі необхідні для місцевих жителів різного віку соціальні установи: бібліотека, ФАП, поштове відділення, адміністративні приміщення сільської влади, центр дозвілля і сільський музей. Всі ці установи будуть на другому поверсі колишнього довгобуду – будинку культури (масштабне будівництво будинку культури розпочалось ще у 1984 році. У 2012 році урочисто відкрили перший поверх будівлі, призначений для цієї культурної установи, а будівельно-ремонтні роботи другого поверху тривали досі)
Після церемонії перерізання стрічки місцевий священник о. Богдан Рудницький освятив нові приміщення.
Посвячення приміщення під сільську бібліотеку. Народний депутат України Михайло Довбенко приїхав з подарунком для нової бібліотеки – “13-ти томник Левка Лук’яненка “Шлях до відродження”, за який, автор був нагороджений Шевченківською премією України 2017 року. Сільський голова Вара О.П та депутати сільської ради, бухгалтер та секретар сільської ради, землевпорядник, спричинилися до появи в новій бібліотеці книжкових стелажів, за що ВЕЛИЧЕЗНЕ СПАСИБІ ВСІМ, адже це – обличчя духовної та культурної спадщини рідного села.
Вокальний колектив “Берізка” (художній керівник Володимир Сидорак, директор будинку культури Ярослав Медвейчук) радо вітали своїми співучими голосами рідне село, його односельчан та гостей.
Також долучилися до концерту наймолодші артисти-березівчани, танцювальний колектив “Казка” (керівник Віра Глушко)
Їх змінили танцювальний колектив “Водограй” старшої вікової категорії з композицією “Пірати”.
З гуморестками виступили Галина Кушнірчук, Марія Вацеба та Андрій Вара. Вірш “Україна” прозвучав у виконанні завідуючої сьльською бібліотекою Наталії Курпель.
“Березівські молодиці” потішили (солістка Тетяна Скрипин) піснями групи “Лісапедний батальйон”
Вперше, в історії села, медаллю “За врятоване життя” був нагороджений ще один наш герой – Свистяк Євген Петрович, завдяки хоробрості якого і вмілим професійним діям на воді було врятовано маленьку дівчинку.
Свої вміння і навички показали також наші пластуни Березівської станиці, яких до свята підготували сестри Таня і Яна Гураль, ведучі концерту.
На завершення жива музика та дискотека .
Бібліотека-філіал с. Березівка 