Сьогодні не можемо не згадати про свято, яке ми називаємо “День міста”. Так, звичайно мова піде про рідний Івано-Франківськ. Бібліотека теж хоче внести лепту знайомства з цим чудовим містом, що назвою схоже до нашого прометея Івана Яковича Франка. Усі новини транслюють красу “Стометрівки”, різних видатних місць, лунає море привітань та багато іншого цікавого у віртуальному форматі. Адже час карантину трохи перешкоджає у повній мірі відсвяткувати цей день. А з іншого боку сидячи вдома ви теж можете багато цікавого побачити та дізнатися.
А бібліотека пропонує звичайно ж книгу: “Мандрівки Івано-Франківськом”. Свято сьогодні є, а завтра вже в минулому, а от книга для вас, є щодня, як тільки вам захочеться зануритись у красу Івано-Франківська. Помандрувати рідним містом запрошує молода фотохудожниця, ще вчора – студентка графічного дизайну Анастасія Третяк. Наприклад, одне з її недавніх відкриттів – світлина на палітурці книжки. За словами авторки, дворик медуніверситету вона відкрила для себе на фестивалі «Порто Франко».
Ось як написав Тарас Прохасько про цю книгу: ” Ці відчуття загострюються переважно тоді, коли до когось із нас приїжджають гості із поза Франківська. У таких випадках постає нормальне питання – що і як показати у місті, в якому живеш.” Видання побачило світ у видавництві «Лілея-НВ». Кожна світлина у ньому підписана українською та англійською мовами.
А ви, хоч раз придивлялись зблизька та здалека на наш залізничний вокзал, та деталі, які прикрашають будівлю? Я тільки покажу одну світлину: хіба він не чудовий???
Запрошую і пропоную всім, хто цікавиться і має потребу відкрити цю чудову книгу. Бібліотека завжди відкрита для вас.
А тим, хто хоче відчути атмосферу людського життя в франківську пропоную мандрівку-відпочинок, мандрівку-розвагу, художній роман, книгу нашої землячки – “Я та мій Дон Жуан”:
Автор книги – відома українська письменниця і поетеса, викладач, науковець, член Національної спілки письменників України Марія Ткачівська.
“Тетяна любить свого чоловіка, але підозрює, що його думки крутяться в якійсь іншій “сонячній системі”. Вона намагається змінити ситуацію. З чого почати? “Починай із себе”, – радить її студентська подруга Уляна.
Роман розповідає про кохання молодого подружжя, а в епіцентрі історії – сучасний Дон Жуан та жінка, яка чекає та іронізує. Авторка розповіла про те, що надихнули на написання книги її студенти, чиї життєві історіх вона не раз чула і завжди радила лише одне: почекати.
“Я і мій Дон Жуан”, як м’яке морозиво: швидко тане, не переобтяжує шлунок і зазвичай хочеться ще. Навіть “неласунчикам”. І гарний настрій не забариться.