“Добре тому жити, хто вміє дружити” за твором Ярослава Стельмаха “Митькозавр із Юрківки”

Сьогодні 70 років з дня народження українського дитячого письменника, драматурга, кіносценариста, перекладача Ярослава Михайловича Стельмаха. Хочу сказати, що якщо ви доросла людина, але хочете відпочити від суєти та буденності, то ця книга для вас. Вона, а саме “Митькозавр із Юрківки”  Ярослава Стельмаха, запропонує легку розвагу, ненав’язливе повчання любити природу, та задоволення і посмішку від спогадів про дитинство, вміння мріяти та дружити. Книга читається швидко як дорослими, так і дітьми. А наша бібліотека, як завжди, запрошує до читання!

Пригоди хлопчаків на лоні природи. Що може бути захоплююче? Вигадані чудовиська і боротьба з ними, нічні таємниці. Все це не може замінити звичайного нудного завдання вчительки біології – збирання і вивчення комах. Але, як причина для поїздки в село, якраз дуже підходить. Намагаючись урізноманітнити свій літній відпочинок, Сергій та Митько раз у раз потрапляють у цікавезні пригодницькі історії. Наприклад, виявлення і полювання на страшну химеру з озера. Друзі з цікавістю обстежують кожен куточок природи: озеро, навколишні ліси, поля. Вони дізнаються набагато більше, ніж можна дізнатися на уроках біології.

Детальніше: https://book24.ua/ua/product/mitkozavr-iz-yurkivki/
Друзі, якщо ви вже на нашій сторінці то хочу коротенько познайомити вас і з автором Ярославом Стельмахом.

30 листопада 1949 року у Києві, в сім”ї українського письменника Михайла Стельмаха. Родина проживала в будинку для письменників на Богдана Хмельницького. Ярослав був прешою дитиною в родині. Мав ще молодшого брата Дмитра і сестру Марту.
Ярослав ріс обдарованою дитиною, мав різносторонні інтереси. Одночас захоплювався спортом, музикою, іноземними мовами. З боротьби і боксу мав спортивні розряди, додатково займався гімнастикою та плаванням. Особливо цікавим для себе письменник вважав світ дитинства. З раннього віку досить успішно вивчав англійську
1970 – ще студентом інституту іноземних мов спробував перекладати з англійської. З Канади йому привезли книгу Маркузі «Гарпун мисливця». Над її перекладом він працював з великим задоволенням. Це був перший його досвід перекладу з іноземної.

 

 

 

 

 

 

 

Працьовитість помножена на професійність, допомагали Ярославу Стельмаху з успіхом реалізовувати задумані плани. Творча манера Ярослава Стельмаха неповторна у своїй реалістичності. Його п’єси створюють своєрідну атмосферу позитивних емоцій у поєднанні з гумором і великою вірою в людину. За два з половиною десятиріччя, театрами поставлено більше 20 п’єс Ярослава Стельмаха. Естетичні літературні принципи та художній смак стали стрижнем його творчості.

Він також писав оповідання та  повісті для дітей: «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки», «Якось у чужому лісі», «Найкращий намет» та інші. Твори Стельмаха відзначаються захоплюючим сюжетом, тонким гумором, яскраво змальованими постатями маленьких героїв.
Серед його п’єс є багато творів для дітей: «Шкільна драма», «Вікентій Прерозумний» та інші. П’єси «Привіт, Синичко!» та «Запитай колись у трав».
Твори Ярослава Михайловича вивчаються за сучасною шкільною програмою.

Сьогодні бібліотека пропонує вам знайомство з захоплюючою пригодницькою історією, яка ще й згодиться вам у 6 класі на українській літературі “Митькозавр із Юрківки”
Ярослав Стельмах розказує про двох друзів, Сергія та Митька, які приїздять до бабусі в село. І дізнаються про істоту, що живе в озері. Але ця істота виявляєтся … КИМ??? Візьміть до рук книгу і дізнаєтесь. Книга обов’язково вам сподобається!!!

Творча мить “Подаруй людям посмішку”

Понад 12 років 16 листопада світ святкує Міжнародний день толерантності. В цей день дарую вам посмішки наших читачів і запрошую до гарного толерантного ставлення з посмішкою весь день.

Що таке толерантність?

У перекладі з латинської «tolerance» означає «терпіння».

Це слово в медицині позначає здатність організму переносити вплив тих чи інших чинників. У суспільстві толерантність означає терпимість до інших думок, поглядів, традицій.

Життя суспільства, як і життя окремої людини, ґрунтується на впливі ідей, поглядів, теорій. За часи історії людства їх промайнуло чимало. Вони оволодівали розумом людей на більший чи менший термін. Деякі з них закликали до барикад, призводили до війн, ставали підставою для створення «образу ворога» з іншого народу.

Але з розвитком суспільства до людей прийшло розуміння, що Земля не є надто великою, вона – наш спільний дім, всі люди в якому – сусіди. А для того, щоб людство успішно розвивалося, треба знаходити спільну мову. У безмежному морі різноманітних культур, релігій, думок, ідей, що належать людям різних країн на планеті, на допомогу має прийти «рятувальне коло» толерантності. Ще у ХVIII ст. французький філософ-просвітитель Франсуа-Марі Вольтер сказав свою знамениту фразу: «Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за Ваше право висловити її я готовий віддати своє життя».

Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Також толерантність – це єдність у різноманітті, те, що переходу від війни до культури миру. Для громадян це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.

Сьогодні толерантність – яскравий показник ступеню демократичності кожної держави й одна з умов її розвитку. Політична толерантність є основою для плідних міжнародних відносин.

Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:

• бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;
• навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;
• цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;
• зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.

Понад 12 років 16 листопада світ святкує Міжнародний день толерантності. Цей День був проголошений Декларацією принципів толерантності, затвердженою  у 1995 році на 28 Генеральній конференції ЮНЕСКО. У статті 6 Декларації зазначено: «з метою мобілізації громадськості, звернення уваги на небезпеки, приховані у нетерпимості, зміцнення прихильності і активізації дій на підтримку поширення ідей толерантності і виховання у її дусі ми урочисто проголошуємо 16 листопада міжнародним днем, присвяченим толерантності, що відзначається щорічно». Цього дня за традицією у різних країнах світу проводяться акції, спрямовані проти екстремізму, різноманітних форм дискримінації та проявів нетерпимості.

Літературно-повчальна хвилина “Свій до свого по своє”

Це коротеньке нагадування хочу розпочати словами українського прислів’я: “Пізнай свій край, себе, свою мову, свій рід, свій народ, свою землю – і ти побачиш шлях у життя.”

Україна, 9 листопада, святкує День української писемності та мови. А також вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

«Свій до свого по своє!» — принцип, який зародився серед українців Австро-Угорщини в кінці XIX століття і діяв в Галичині в 1920-1930-х за часів польської окупації. Люди гуртувалися, щоб протидіяти експансії польського та єврейського капіталу і стимулювали розвиток вітчизняного виробництва, власного бізнесу.
Сьогодні, я теж використовую це напрочуд актуальне гасло, запрошуючи всіх до читання українською. Наша березівська бібліотека пропонує різні книги, на різні смаки і вподобання на українській, рідній, солов’їній мові. Книги українською чекають юних і дорослих читачів!